REV. IOURI KOSLOVSKII

As I walk through the shadow of the valley of death...

  • Full Screen
  • Wide Screen
  • Narrow Screen
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Десять трюків сатани

E-mail Print PDF
User Rating: / 0
PoorBest 

Невеличка стаття написана ще як я був в семінарії - перша спроба.
Козловський Ю. Десять трюків сатани//Джерело життя. 2(14)- 1998. С. 14-15.

Десять трюків сатани
 
Дорога молоде!

Життя справжнього християнина це безконечна і невимовна радість. Радість життя з Богом. Він нас своєю смертю відкупив і освятив. Сам Бог відкрив нам дорогу до спасіння і вказав як по ній іти.

Здавалося б, що все чудово - вистачить лише виконувати Божі заповіді, але не все так просто. Існують також і недобрі, злі сили, які хочуть звернути нас зі шляху спасіння.
Кожен день, кожної хвилини сатана чигає на нашу душу, щоб заволодіти нею. Він використовує різні засоби, щоб звести нас з цієї дороги до життя вічного.
Щоб краще протистояти нечистому, потрібно знати, що він робить, щоб призвести нас до гріха і втримати в ньому. Тому подаємо також біблійне обґрунтування того, що ми повинні робити, щоб йому успішно протистояти.
1. „Люби ближнього свого, як себе самого" . Ці слова Христа стали змістом життя будь-якого християнина, і повинні стати основним правилом суспільного життя людини. Не дивно, що коли сатана спокушує нас, то він перш за все хоче, щоб ми відкидали від себе інших людей, особливо тих. що нам антипатичні. Він робить нас заздрісним відносно їхніх успіхів. Коли ми бачимо чийсь успіх, такі як: „Це не чесно! Я заслужив цю винагороду більше за нього. Та він напевно добився цього нечесним шляхом", так і ярять у нашій голові. Звичайно, у такому стані, ми є менш здібними зробити щось добре нашим ближнім. Але Христос нас попереджає: „Любіть ваших ворогів, моліться за тих, що вас переслідують; по цьому побачуть,що ви діти Отця Небесного" (Мт.5,44-45). Почуття заздрості і гордості ніколи не походять від Бога, але завжди від диявола. Тому ми повинні ігнорувати їх і не зважати на них кожен раз, коли вони до нас приходять.
2. Часто вирішуємо зробити щось добре, тоді сатана за всяку ціну постарається заставити нас відкласти виконання задуманого. Він сподівається, що пізніше ми забудемо нашу постанову
і не виконаємо задуманого. Наша бездіяльність є майстернею сатани, а зволікання - його найулюбленіший інструмент. „Ніхто, що поклав руку на плуг і озирається назад, не здатний до Царства Божого" (Лк.9,62). Отже, коли ми вирішили зробити щось добре, не зволікайте - одразу ж виконайте задумане.
3.    Кожного разу, коли ми все ж таки зробили якесь добре діло, сатана хоче, щоб ми відчули себе кращими і самозадоволеними. Коли нам щось вдається, він хоче, щоб ми пишались собою. Це самозадоволення , навіть якщо воно не впливає на наші відносини з іншими, дуже зменшує духовну вартість доброго діла. Христос однозначно нам це показує у своїй притчі про митаря і фарисея. Другий, хоч і був праведним, не сподобався Господеві через своє самозадоволення і гордість. „Кожен, хто виноситься, буде приниженим." (Лк. 18, 9-14).
4. Сатана    зробить усе можливе, щоб лише ми не були скромними і покірними. Адже сама покора дозволяє Божій ласці діяти в нас. Сатана заставить нас гордитись і вірити у те, що Бог нами задоволений, що ми є кращими від інших. Він хоче примусити нас думати: „Ти є святіший, ніж інший. Ти ходиш до Церкви. Ти ходив на прощу. Ти багато більше за твоїх друзів читаєш релігійної літератури і т.д." Гордість дозволяє сатані знешкодити нашу духовну зброю. Ось чому св.Петро говорить: „Всі ви зодягніться в покірність одне супроти одного, Бог бо гордим противиться , а покірним дає благодать. Смиріться, отже, під могутньою рукою, щоб він підняв вас угору своєчасно" (І Пт.5,5- 6).
Навіть, коли ми витримаємо напади нечистого і залишимось покірними. Він буде намагатись зробити нас гордими з нашої покори. Диявол ніколи від нас не відступить, він постарається використати наші власні перемоги проти нас самих. Тому ми повинні бути дуже уважними і здатись на Господа і Його силу. Св. Павло у листі до Ефесян говорить: „Ви спасенні благодаттю через віру. Але це не від нас, це дар Божий. Це не нагорода за щось, що ви самі зробили, щоб ніхто не міг гордитись". (Еф. 2,8-9).Так що навіть наші найбільші духовні перемоги є виключно заслугою Божої ласки і нам нема чого гордитися ними.
1.    Коли ми вирішуємо як поступити у складній ситуації, сатана завжди буде намагатись налякати нас наслідками доброго діла. (Пр.: ..Якщо ти не підеш на дискотеку з друзями, бо зараз піст, то вони тебе вважатимуть за старомодного і зануду"). Сатана заставить нас уявляти найгірші і найнеприємніші наслідки, лише, щоб ми відмовились від добрих вчинків. „Хто вам заподіє лихо, якщо ви чинитимете добро? А коли страждаєте за справедливість - ви щасливі! Їхньої погрози не бійтесь і не тривожтесь" (І Пт. 3. 13-14). І пам'ятайте, справжнє добро ніколи не повернеться до вас злом.
2.    Сатана старається зробити так, щоб ми плутали гідність з гордістю. Тому нам часто тяжко визнати себе винним у грісі; визнати, що ми потребуємо милосердя. У такому стані ми не зможемо просити у Господа пробачення і сатані буде ще легше затягнути нас у гріх. Щоб цього не сталось, потрібно бути абсолютно щирим перед самим собою і перед Богом. Щоб краще розуміти свої дії і вміти розрізнити гріх від добра, вам стане у пригоді постійний сповідник. Послухайте, що каже Св.Письмо: „Хто приховує свій гріх, не матиме щастя-долі; а хто признавши його, покається і поправиться, той зазнає ласки" (Прип. 28,13).
3.    Коли диявол нас спокушує, він хоче, щоб ми думали, що ці спокуси є засильними для нас, і що вони нас не залишають, доки ми не згодимось згрішити. У цей спосіб він не дозволяє нам використати Божу ласку, щоб успішно боротись із спокусами. Він запропонує: „Так, ти справді вирішив не дивитись цих аморальних фільмів, але ти ще не є настільки внутрішньо сильним, щоб не
піддатись спокусам. Потрібно почати з чогось легшого. Подивись ще цей фільм, а тоді подумаєш, з чого почати свою духовну віднову". Ми повинні протистояти цим нападам сатани, просячи у Господа сили і вірячи в свою духовну віднову". Ми повинні протистояти цим нападам сатани, просячи у Господа сили і, вірячи, що він нам допоможе. Як говориться у листі до Євреїв: „Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу" (Єв. 2,18). Здавайтеся на Господа у спокусах і Він переможе їх.
4. Якщо ми будемо боротись із спокусою і не грішити, сатана заставить нас думати: „Це не є вже аж такий гріх! Всі це роблять. Ти просто повинен спробувати, як це виглядає". Сатана хоче, щоб гріх увійшов у звичку, а Бог хоче, щоб ми виробили звичку не підддаватись спокусі до гріха, навіть до такого, який ..всі роблять". „Кожен, хто чинить гріх,- раб гріха" (Ів. 8,34). Так, що замість того, щоб дозволити себе поневолити, краще віднайдемо справжню свободу у Христі Ісусі.
5. Коли ми не змогли протистояти спокусі, пішли за намовою нечистого, тобто згрішили, він не зупиняється. Диявол зробить так, що ми відчуваємо себе дуже винними, що боїмось просити у Господа прощення. У такий спосіб він може постійно тримати нас у володінні гріха і часом повністю захопити контроль над нами. Він нам підказує: „Бог відвернувся від тебе, Він тобі ніколи не простить. Ти назавжди відвернув Його від себе". Але Бог завжди хоче, щоб ми до нього навернулися, навіть після найтяжчих і найтриваліших гріхів. Він сам бажає з нами помиритись, адже Христос каже: „На небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесять девятьма праведниками, що не потребують покаяння" (Лк. 15,7).

Юрій Козловський

Add comment


Security code
Refresh

You are here: