REV. IOURI KOSLOVSKII

As I walk through the shadow of the valley of death...

  • Full Screen
  • Wide Screen
  • Narrow Screen
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

ПРО ЩО КРИЧИТЬ КАМІННЯ КОЛІЗЕЮ

ПРО ЩО КРИЧИТЬ КАМІННЯ КОЛІЗЕЮ

Пригадую собі враження, коли потрапив уперше до Колізею: кам’яна споруда, котра дихає двотисячолітньою історією, пережила добру сотню поколінь людей, урядів, політичних та суспільних устроїв. Якби ці каміння могли говорити, вони б багато чого могли розповісти. Все ж, коли зараз туди потрапляють люди, в першу чергу вони бачать перед собою місце, у котрому тисячі християн стійко і щиро висловлювали свою християнську віру словом і ділом. Словом, коли відмовлялися зректися віри у Христа-Господа, ділом – коли радше йшли на жорстокі тортури та мученичу смерть, ніж принести жертву поганським богом та імператору. Коли ходиш тінистими галереями Колізею, їхні стогони і крики відлунюють у вухах славу Господеві. Майже дві тисячі років тому Християнство починало зростати на крові своїх мучеників.

Самуїл Масігa був звичайним прибиральником. Одного дня, працюючи на вулицях свого міста Лагор у Пакистані, він замітав вулицю від листя, котре щедро засипало землю. Поліцейський зарештував його за те, що він зробив купу сміття під стіною мечеті і не встиг його вивезти. Після довгих тортур у тюрмі, де з нього знущалися за його християнську віру, він захворів на туберкульоз. Аніж лікувати хворого, тюремник вирішив заробити собі на місце у Джанна (раю) і вбив двадцяти-семи річного хлопця сокирою.

Page 4 of 243

You are here: